|
Право на життя та здоровя фізичної особи
Опис фокус-групи Тема: „Право на життя та здоровя фізичної особи” Група респондентів в якій збережено гендерну рівність: лікарі (невролог, психіатр, хірург, інфекціоніст, гінеколог, реаніматолог, комбуктолог, терапевт, ендокринолог) Зона інтервювання: місто Ужгород Часовий проміжок: 23 жовтня 2004 Інтервюер: викладач соціології УжНУ Додається аудіофайл інтервювання фокус-групи. Мета: визначення експертної думки як загальної позиції групи професійних експертів стосовно права на життя та здоровя фізичної особи Позиції: думка – це обумовлене діями сукупності обєктивних та субєктивних факторів оціночне судження, що виражає відношення субєкту до конкретного і в той же час дискусійного за своїм характером обєкту дійсності, що заторкує потреби та інтереси субєкта. Під час дослідження ми чітко уявляли результати дослідження відзначаючи – що гр.думка з даної проблеми, наприклад в питаннях еутаназії чи стерилізації є часто масовою а не громадською, тобто такою що не складає інтересу; водночас відчуття лікарів стосовно проблематики є емоційною, емоційно-раціональною, обманною та поінформованою реакцією; накал гр.думки відбувається лише при наявності штучної активізації інтересу до даної проблематики). Узагальнення інформації фокус-групи: 1. Як Ви розумієте термін медична допомога: Система соціальної допомоги: екстренна, планова, профілактична (викликала найбільший інтерес!). Мистецтво лікування. 2. Зародок це особистість: переважна більшість відповіли що - особистість 3. Аборт – це вбивство: переважна більшість відповіли що – вбивство. Думка – якщо немає підстави то це вбивство, але це залежить від віку, статті, релігійності, хворобливого стану – не завжди людина усвідомлює що робить, а якщо не усвідомлює то не вважає це злочином. 4. Аборти потрібно заборонити: переважна більшість відповіли що ні не можна. 5. Аборти шкодять здоровю: переважна більшість відповіли що шкодять 6. Еутаназія – смерть чи милосердя: необхідне милосердя. Всі хто релігійний не зроблять еутаназію 7. Чи потрібно дозволити в Україні пасивну та активну еутаназію: можна, але тільки пасивну. Недопустимо щоб лікарі приймали рішення – тільки хворий або родичі. 8. Чи запрошували до хворого священника: так, священники часто умовляють хворого прийняти ліки, сповідь облегшує психічний стан перед операцією 9. Чи запрошували до хворого нотаріуса: так, при складанні заповіту 10. Були випадки коли інтереси хворого представляв адвокат: так, при відмові від тих чи інших дій лікарів – при переливанні крові у Свідків Єгови. 11. Чи були випадки коли хворий або його родичі скликали консіліум лікарів: так, дуже часто і коли треба і коли не треба. 12. Були випадки коли хворий відмовлявся від лікування: так, дуже часто 13. Були випадки коли хворий самостійно обирав лікаря і відмовлявся від призначеного: дуже часто 14. Чи дотримується в Україні лікарська таємниця: ні. Ранкові 5-хвилинки – це перше порушення. Справи хворого погано зберігаються, хворі самі носять свою історію хвороби. 15. Які санкції треба застосовувати проти тих хто порушив лікарську таємницю: у КК є відповідні статті. Треба на роботу брати відповідні кадри (сестри, санітарки) і проводити інструктаж. 16. Ставлення до стерилізації людини: позитивне і негативне ставлення. Думка: чоловіків не потрібно, а жінок так. 17. Чи потрібно запроводити недобровільну стерилізацію: ні, ні в яких випадках, навіть з вродженими вадами. 18. В разі імлантації органів, члени сімї, родичі мають право знати прізвище реципієнта: не бажано. Є різні випадки, але краще не потрібно. 19. Батькам та родичам потрібно надавати інформацію про стан дитини повністю чи обмежувати: батьки повинні все знати про свою дитину. 20. Чи потрібно повідомляти хворому повністю його діагноз: поступово (якщо негативний діагноз), це залежить від лікаря, але бажано щоб лікар повідомив. Пацієнт має право отримати інформацію, а все інше залежить від лікаря. 21. Чи були випадки коли хворий не хотів знати свій діагноз: були, але не часто. 22. Кому підкоряється і кому повинен підкорятися лікуючий лікар: Богу, совісті, колегам по цеху, етичному кодексу 23. Відношення до клонування, це право на лікування: якщо це клонування певного органу, то так, людини ні. 24. За відсутності нотаріуса та головного лікаря, кому треба надавати право посвідчувати заповіт на вимогу хворого: посадова особа, або троє осіб (лікарі та хворі) 25. Чи обмежені в Законі права та обовязки лікаря і хворого: взагалі чітко не прописані. Треба прописати права та обовязки. 26. Чи потрібно прийняти Закон „Про права та обовязки пацієнта та лікуючого лікаря”: так 27. Чи потрібно розширити права хворих у психіатричних лікарнях: так, потрібно чітко прописати права та обовязки. 28. Чи потрібно визначити гарантії та права донора на законодавчому рівні: звичайно, аби не виникало спірних питань. Отож ми визначили що важливим діапазоном пропаганди права на життя та здоровя фізичної особи є: це поширення повідомлень це поширення певних ідей У фокус-групі було визначено аспекти дії пропаганди права на життя та здоровя фізичної особи на гр.думку: 1.поширення нової інформації підкріплює та посилює усталену гр.думку 2.змінює гр.думку за наявності нової інформації 3.стимулює виникнення гр.думки з нових проблем При цьому інтервюери засвідчили що аналіз дії пропаганди права на життя та здоровя фізичної особи передбачає: постановку цілей повідомлень, що формують гр.думку чітке формування всіх елементів повідомлень постійний контроль за результатом дії пропаганди права на життя та здоровя фізичної особи Тому інтервюери визначили поняття поінформованості у питаннях права на життя та здоровя фізичної особи 1.контакт споживача з джерелом інформації (можливість доступу) 2.прийом інформації (вибірковість прийому інформації) 3.розуміння інформації (розуміння, формування і засвоєння) 4.випрацювання відношення до інформації (позитив, негатив, нейтральне) 5.засвоєння інформації (запамятовування, закріплення, довготривале засвоєння – щось чув) 6.використання інформації (норми, цінності, знання, формування гр.думки) При цьому виявлено значний вплив такого явища як чутки (міжособистісний обмін викривленої інформації, що виникає при обмежені достовірної інформації). Які за наявною інформацією отриманої від інтервюерів можна класифікувати у розумінні до права на життя та здоровя фізичної особи: 1.за змістом \соціальні, псевдомедичні\ 2.за часовою орієнтацією\минулі, сучасні, майбутні\ 3.за типом походження \навмисні, спонтанні\ 4.за відношенням до реального \раціональне, фантастичне\ 5.за емоційними потребами \мрії, лякаючі, подразники\ Для подолання цього явища потрібно скористатися цілями вираження гр.думки стосовно права на життя та здоровя фізичної особи: а) реалізація її важливих функцій; б) інформування населення; в) стимулювання подальшого процесу формування гр.думки; г) здійснення ПР-дії на громадськість; д) регуляція поведінки індивідів; е) дія на органи управління з метою прийняття тих чи інших рішень. Останні два поняття і є метою при проведенні фокус-групи. Керівник інтервю Шандор Ф.Ф. (директор Карпатського центру полінгових досліджень) |
| C | 2005 р. Карпатський полінговий центр. | Розробка, розміщення: ЗІС. | Використовуючи дані з цього сайту вказуйте джерело. |