|
|
|
|
|
|
|
|
ЗВІТ
За результатами "Фокус-груп" з проблем ін'єкційної наркоманії серед осіб ромської національності м.Ужгорода Громадська організація "Товариство громадського самозахисту" провела "фокус груп" з метою виявити основні характеристики ін'єкційної наркоманії як явища серед осіб ромської національності. Метод було обрано з огляду на специфічність як об'єкту, так і предмету дослідження. До групи ввійшло 13 осіб - ін'єкційних наркоманів (включно з кількома особами, які на даний момент не вживають наркотики ін'єкційним шляхом). Група складалася виключно з представників чоловічої статі, що було зумовлено в тому числі й етнічними особливостями. Крім згаданої, протягом дослідження було поставлено задачу - визначити можливості більш ефективної профілактичної роботи по зниженню ризику поширення наркоманії та СНІДу серед осіб ромської національності м.Ужгорода. І. Стандарти поведінки, що наражають на ризик Протягом дискусії, було з'ясовано два аспекти проблеми: 1. Рівень і причини вживання наркотиків ін'єкційним шляхом серед ромів та визначено 2. Категорії людей, які (потенційно) є ін'єкційними споживачами наркотиків. Слід відзначити, що ін'єкційна наркоманія серед ромів м.Ужгорода є доволі поширеним явищем. Проблема не є новою, хоч більшість учасників фокус груп і вказують на те, що наркоманія була привнесена з поза меж ромської громади. Основною наркотичною речовиною для ін'єкцій, яка вживається є опій власного виробництва, однак користувачам відомі й інші види. Суттєва небезбека для здоров'я користувачів наркотиками криється у процесі приготування (етап т.з. "відбивання") речовини для ін'єкцій. На цьому етапі використовується кров, іноді не власна. Оцінюючи рівень поширення ін'єкційної наркоманії серед ромів, учасники відзначили деяке зниження кількості користувачів наркотиками. Однак це зниження пов'язане не з тенденціями до зменшення кількості осіб, які вживають наркотики, а з тим, що значна частина з них перебуває в місцях позбавлення волі. Серед ін'єкційних наркоманів переважають чоловіки віком від 14 до 25 років, хоч трапляються і особи віком до 40 років. "Звичайним" віком в якому починають "колотися" учасники фокус груп називають 15-16 років. Серед ін'єкційних користувачів наркотиками практично немає жінок, а серед незначної кількості тих, які були, переважали прибулі з поза меж ромської громади. За своїм соціальним статусом це переважно безробітні. Серед них досить значний відсоток одружених, які вже мають власних дітей. Учасники фокус груп не пов'язують ін'єкційну наркоманію серед ромів з матеріальним становищем самих користувачів наркотиків. Вся різниця, на їхню думку, полягає виключно в доступності для більш матеріально забезпечених дорожчих наркотиків. Учасники фокус груп одностайно вказують на падіння свого соціального статусу, на засудження з боку громади, визначення їх як таких, що "пропали" і є "закінченими" людьми. Серед причин, через які роми починають вживати наркотики ін'єкційним шляхом, домінують соціальні проблеми та пов'язаний з ними психологічний стан невизначеності, невпевненості та депресії. Слід відзначити, що не дуже акцентовано, але прозвучала думка про вплив "прибулих", зокрема осіб вірменської та грузинської національностей. На особливому місці знаходиться вплив соціального оточення (друзів). Більшість відзначає суттєву роль друзів у тому, що вони почали "колотися". Однак з іншого боку, практично всі заявили, що мають друзів, які припинили вживати наркотики ін'єкційним шляхом. (Цей аспект може бути використаний для профілактичної роботи.) Подавляюча більшість учасників фокус груп (за винятком однієї людини), вживали алкогольні напої, палили тютюн та наркотичні речовини до того як стати ін'єкційними наркоманами. На даному етапі спостерігається поширення токсикоманії серед ромів підлідків, зокрема учнів школи № 13, що потенційно може сприяти збільшенню кількості ін'єкційних наркоманів у майбутньому. Серед очікуваних "ефектів" від вживання наркотиків домінує бажання подолати "ломку". Однак тут присутній і соціальний аспект: деякі учасники фокус груп заявили, що крім іншого вони очікують "Що життя стане легше", "Що забудуть про конфлікти з іншими людьми", "Що колються, тому що їх "дістали" інші люди". 3. Рівень і причини користування одним ін'єкційним обладнанням На особливу увагу заслуговує проблема користування одним ін'єкційним обладнанням, оскільки, як правило, наркотики вживаються в групі з кількох чоловік. Останнім часом значно поменшало випадків використання одного ін'єкційного обладнання. Основною причиною його використання в минулому, а також подеяких випадків тепер, є відсутність одноразових шприців. Всі учасники фокус груп відзначили важливу роль організацій, що розповсюджують ін'єкційне обладнання безкоштовно. Однак, на увагу заслуговує використання одного обладнання в процесі приготування наркотичних речовин (Наповнення одного шприця, а потім розподіл речовини із нього у індивідуальні шприци). Користувачі наркотиків цілком свідомі щодо ризику передачі СНІДу та гепатиту при використанні одного ін'єкційного обладнання. Однак значна частина помилково переконана у тому, що промивання водою або сечею унеможливлює передачу хвороб. Основним фактором, поряд з доступністю, що стимулює використання одноразових шприців є страх захворіти. 4. Зв'язок між вживанням наркотиків і передаванням ВІЛ статевим шляхом Учасники фокус груп заявляють про мінімальний стимулюючий зв'язок між вживанням наркотиків та сексуальною поведінкою. Це пов'язано в значній мірі з тим, що основним наркотиком є опій, який не стимулює сексуальний потяг. Єдиним "ефектом" від вживання наркотиків є здатність здійснювати статевий акт протягом кількох годин без еякуляції. Але лише однин із учасників фокус груп заявив про те, що використовував цей "ефект" свідомо. Більшість з учасників дискусії наголошують на тому, що під час дії наркотичної речовини взагалі не вступають у статеві відносини, а в нормальному стані надають перевагу гетеросексуальним відносинам з використанням презервативу. Однак останнє твердження викликає сильні сумніви, враховуючи той факт, що значна частина з них перенесли венеричні хвороби. Користувачі наркотиками не пов'язують свої венеричні захворювання із вживанням наркотиків. Основні їх страхи викликані можливістю заразитися СНІДом та гепатитом. Основним способом вберегтися від цього називаються одноразові шприці та презервативи. Однак у деяких учасників дискусії існують певні сумніві щодо здатності захиститися за допомогою презервативу. Основна роль у "роз'яснювальній" і "профілактичній" роботі повинна належати друзям, лікарям, пресі і телебаченню. Найвищим рівнем довіри користуються лікарі, а потім телебачення і преса. Стосовно телебачення, заслуговує на увагу той факт, що інформація черпається не з спеціалізованих програм чи рекламних кампаній, а художніх фільмів. ІІ Особисті ставлення і турботи 1. Аспекти шкідливих наслідків, що турбують споживачів Серед наслідків, які турбують споживачів наркотиків можна виділити наступні: втрата нормальних відносин з батьками, суттєве погіршення того як їх сприймає громада, вплив на здоров'я, неможливість припинити вживати наркотики ін'єкційним шляхом ("зіскочити"). Стосовно останнього страху слід підкреслити, що навіть ті особи, які на даний момент не "колються" вкрай песимістично ставляться до свого майбутнього без наркотиків. Користувачі наркотиків висловлювали й інші думки стосовно шкідливих наслідків, зокрема: погіршити відносити з друзями і вступити до конфлікту із законом. Однак останні побоювання значно менше турбують споживачів наркотиків. Стосовно друзів, існує страх їх втратити, але наркотики тут не відіграють принципову роль. Що стосується відносин з законом, то учасники фокус груп не бояться порушити закон самим фактом вживання наркотичних речовин оскільки вважають це своєю особистою справою. На їх думку, вони не шкодять нікому, крім самих себе, хоча і визнають факти порушення закону зі свого боку. Дискусія про силові дії з боку правоохоронних органів викликала скоріше саркастичні посмішки ніж серйозні побоювання. Зазначалося, що ув'язнення лише срияють збільшенню кількості наркотично залежних. Також було відмічено зниження рівня застосування карних заходів по відношенню до ін'єкційних наркоманів протягом останніх місяців. 2. Турботи споживачів наркотиків про відносини з членами сім'ї та суб'єктами соціальних зв'язків Найбільшого удару зазнали відносини користучів наркотиків з сім'єю. Цей аспект найбільше турбує останніх, а в комплексі з тим, що сім'я (в першу чергу діти) названа основною причиною, що може примусити покинути наркотики, підкреслює її виняткову роль у комплексі заходів по зниженню рівня наркотично залежних осіб ромської національності. Як зазначалося вище, боязнь втратити друзів існує, але вона не пов'язується з користуванням наркотиками. Учасники фокус груп вказали, що не втратили друзів після того як почали "колотися". З другого боку, вони наголосили, що інші люди не хочуть ставати їх друзями, відвернулися від них. Саме тому, вплив друзів на можливість припинити вживати наркотики є незначним. Серед інших причин, які можуть сприяти зниженню рівня наркоманії серед ромів можна назвати приклад померлих користувачів наркотиків. Оцінюючі перспективи кампаній за зниження рівня наркоманії підкреслювалось несприйняття і вкрай низька ефективність силових, репресивних заходів. Слід звернути увагу також на кілька організаційних аспектів проблеми. По-перше, недоступність медичного лікування від наркотичної залежності через нестачу матеріальних засобів. По-друге, низька якість послуг у подібних медичних закладах (користувачі наркотиками схильні при можливості надавати перевагу закордонним закладам подібного профілю). По-третє, споживачі наркотиків, які пройшли через подібні оздоровчі заклади вказують на їх неефективність через те, що останні надають виключно медичні послуги. Учасники фокус груп підкреслюють важливість і необхідність надання психологічних послуг та соціальної адаптації. 3. Ставлення споживачів наркотиків до суспільних стереотипів щодо них Більшість споживачів наркотиків переконані, що їм добре відомо як про них думають інші, хоч цим ніколи спеціально і не цікавилися. Як правило наркотично залежні роми намагаються не звертати увагу на стереотипи щодо них. Інколи в моменти стресів активно на них реагують. Учасники фокус груп схильні бачити істотні бар'єри між ними та суспільством. Вони говорять, що знаходяться "на сходинку нижче" на суспільній драбині, що "випали" із суспільства. Головним бажанням наркотично залежних ромів у відносинах із суспільством є подолання "стіни" між ними. Під цим розуміється, в першу чергу, активне спілкування. Зараз останнє обмежується виключно темою наркотиків. 4. Ставлення споживачів наркотиків до ризику та вразливості Перважна більшість учасників фокус груп цілком свідома того, що вони значно більше за інших ризикують здоров'ям взагалі, заразитися СНІДом, померти в молодому віці, втратити друзів, погіршити відносини з батьками, скоїти злочин. Крім того, учасники бояться цього. Шляхами подолання цих пробем вважають два: кинути "колотися" та створення центрів де б можна було безкоштовно дістати "дозу" і "уколотися". 5. Ставлення споживачів наркотиків до сексуального здоров'я, статі та сексуальності Більшість учасників фокус груп заявили про те, що їх турбує стан сексуального здоров'я. Але після дискусії стало зрозумілим, що значна частина з них не проходить регулярних медичних обстежень, або не прохидила взагалі. При цьому багато учасників розмови перенесли венеричні захворювання. Знову було підтверджено, що наркотики не впливають на сексуальну поведінку (особливості опію). Знаходячись під дією наркотичної речовини учасники фокус груп взагалі уникають статевих відносин, а в нормальному стані їх сексуальна поведінка нічим не відрізняється від інших ромів. Навіть якщо під час прийняття наркотиків в компанії знаходиться жінка, то її не сприймають як таку. Вона стає в очах учасників групи ще одним користувачем наркотиків і не більше. При цьому всі без винятку учасники фокус груп заявили про своє небажання мати дружину наркоманку. Заслуговує на увагу той факт, що серед ромів образ користувача наркотиків ніяк не асоціюється з сексуальністю. Деякі висновки та рекомендації При організації і проведенні кампаній по зниженню ризику від наркоманії та СНІДу слід звернути увагу на наступні аспекти: - Наркоманія серед ромів - переважно "чоловіча" проблема - Тенднції до зниження кількості користувачів наркотиків серед ромів носять оманливий характер і пов'язані з ув'язненням значної кількості наркозалежних осіб - Слід звернути особливу увагу на підлітків, особливо учнів школи №13, де набули поширення різні види наркоманії, зокрема токсикоманія - Наркоманія серед ромів є проблемою соціальною, причини якої полягають в різних аспектах суспільного життя - Не простежується залежності між матеріальним становищем представників ромської молоді та їх схильності до наркоманії, зокрема ін'єкційної - Головні страхи і турботи споживачів наркотиків пов'язані з сім'єю та здоров'ям, що повинно бути використано при проведенні профілактичних заходів - Основним стимулом, здатним примусити споживача наркотиків від них відмовитися є сім'я - При проведенні заходів по зниженню ризику від наркоманії та СНІДу слід принципово відмовитися від репресивного підходу через його неефективність, а іноді і зворотній ефект - При проведенні медичного лікування та реабілітації суттєва увага повинна бути звернута на психологічну адаптацію - Окремим напрямком профілактичної та реабілітаційної роботи повинна стати робота в громаді з метою подолання "відторгнення" та ізоляції наркозалежних від суспільства, проведення соціальної адаптації - Проведення подібних заходів вимагає підключення до роботи соціальних працівників - Особливу увагу слід звернути на роз'яснювальну роботу стосовно засобів контрацепції та використання одного ін'єкційного обладнання (особливо на етапі приготування наркотичних речовин) - Профілактична робота повинна охоплювати не тільки ін'єкційних користувачів наркотиків, але й інші категорії населення, особливо школярів - Винятково важливу роль у зниженні ризику від наркоманії та СНІДу, з огляду на матеріальне становище значної частини ромів, відіграє безкоштовна роздача одноразового ін'єкційного обладнання та презервативів - Ключову роль у подібній роботі повинні відігравати громадські організації та організації-донори. |
| C | 2005 р. Карпатський полінговий центр. | Розробка, розміщення: ЗІС. | Використовуючи дані з цього сайту вказуйте джерело. |